Іноді треба загубитися, щоби знайти себе.
Є моменти, коли все втрачає обриси.Те, що колись було важливим, більше не гріє.Те, що давало сенс, тепер ніби — чужа мова.А нове ще не має слів. 🌫 Ти стоїш посеред власного життя, як у тумані.І запитуєш:«Куди йти далі?»«Хто я тепер?»«Що з усім цим робити?..» Це не поразка.Це не слабкість.Це — початок. Початок подорожі до себе справжньої.До тієї, яка не живе чужими сценаріями.Яка більше не женеться за тим, що «так треба».Яка шукає не ідеал, а своє хороше місце. Місце, де легко дихати.Місце, де тіло відпочиває.Місце, де є радість бути собою.Місце, в якому ти не губиш себе, а знаходиш. Іноді, щоб знайти, треба спершу загубити.Бо все зайве мусить піти,щоб залишилось лише те, що твоє. 🌀 Розгубленість — це не кінець.Це поріг.Це карта ще не прочитаного світу — в тобі самій. Анісья Враголіч Твій чуйний психолог онлайн